Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.lduvs.edu.ua/jspui/handle/123456789/600
Title: Герої та злочинці у воєнному конфлікті
Authors: Поклад, В.І.
Keywords: герой, злочинець, девіація, трансгресивність, війна, загальнолюдські цінності.
герой, преступник, девиация, трансгресивность, война, общечеловеческие ценности.
hero, criminal, deviation, transgression, war, human values.
Issue Date: 2021
Publisher: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка
Citation: Поклад В. Герої та злочинці у воєнному конфлікті // Кримінологічні дослідження: збірник наук. праць / [гол. ред. В. Поклад, канд. філос. наук]; Луган. держ. універ. внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка; Луган. гуман. центр. – Сєвєродонецьк: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2021. – Вип. 11: Війна та злочинність. – С. 104-115.
Abstract: Поклад В. Герої та злочинці у воєнному конфлікті. Будь-який воєнний конфлікт сприяє проявленню істотних характеристик людини – позитивних або негативних, героїчних або злочинних. За традицією, зіставлення злочинних учинків з героїчними вважається неприпустимим через їх духовну протилежність. І злочини, і героїчні акти визначаються як такі на підставі їх порівняння з нормальною поведінкою (стандартної для більшості індивідів). Проте за певними характеристиками злочинна і героїчна поведінка мають чимало спільного. По-перше, і злочин, і подвиг є фактом виходу особистості за межі нормативного порядку. Незрідка те, що колись уважалося злочином, пізніше оцінювалось як подвиг (Сократ, Дж. Бруно, Т. Кампанелла). І навпаки. Вихід за межі нормативного порядку передбачає наявність у індивіда особливих психологічних якостей (воля, рішучість в екстремальних умовах, здатність до ризику тощо). Війна як зосередження екстремальних умов стає найліпшим середовищем як для героїзму, так і для злочинності. По-друге, героїв із злочинцями об’єднує нехтування такими загальними цінностями, як життя інших людей (інколи навіть своє власне), сім’я, власність. Війна створює можливість для легальної реалізації трансгресивних інтенцій індивідів. Та коли екстремальна ситуація воєнного конфлікту залишається позаду, певна кількість героїв воєнного часу реалізується в злочинах. Сучасне суспільство не потребує героїв як носіїв зразково-агресивної поведінки. Такі герої – породження ієрархічного суспільства, традиційною практикою якого була війна. Загалом, усесвітньо-історичний процес може бути представлений як поступове звільнення індивіда від впливу різних форм колективності з відповідним правовим закріпленням його свободи. А чим більше рівень самостійності особистості від влади колективу, тим менший рівень героїзму в суспільстві. Ціннішими стають особисті права і свободи, на противагу збереження та зміцнення різних форм суспільності. Будь-який воєнний конфлікт є проявом суспільного регресу як повернення до традиційних насильницьких практик архаїчного суспільства, із його культом війни і воєнних героїв. У сучасному суспільстві потрібна деконструкція розуміння героїзму, вироблення заходів управління трансгресивністю.
Поклад В. Герои и преступники в военном конфликте. Любой военный конфликт способствует проявлению сущностных характеристик человека – положительных или отрицательных, героических или преступных. По традиции сопоставление преступных поступков с героическими считается недопустимым в силу их духовной противоположности. И преступления, и героические акты рассматриваются на основании их сравнения с нормальным поведением (стандартным для большинства индивидов). Однако по определенным характеристикам преступное и героическое поведение имеют много общего. Во-первых, и преступление, и подвиг являются фактом выхода личности за пределы нормативного порядка. Нередко то, что когда-то считалось преступлением, позже оценивалось как подвиг (Сократ, Дж. Бруно, Т. Кампанелла). И наоборот. Выход за пределы нормативного порядка предполагает наличие у индивида особых психологических качеств (воля, решительность в экстремальных условиях, способность к риску и т.д.). Война, как сосредоточение экстремальных условий, становится лучшей средой как для героизма, так и для преступности. Во-вторых, героев с преступниками объединяет пренебрежение такими общими ценностями, как жизнь других людей (иногда даже своя собственная), семья, собственность. Война создает возможность для легальной реализации трансгрессивных интенций индивидов. И когда экстремальная ситуация военного конфликта остается позади, некоторая часть героев военного времени реализуется в преступлениях. Современное общество не нуждается в героях как носителях образцово-агрессивного поведения. Такие герои – порождение иерархического общества, традиционной практикой которого была война. Вообще всемирно-исторический процесс может быть представлен как постепенное освобождение индивида от влияния различных форм коллективности с соответствующим правовым закреплением его свободы. А чем больше уровень самостоятельности личности от власти коллектива, тем меньше уровень героизма в обществе. Ценнее становятся личные права и свободы, в противоположность сохранению и укреплению различных форм общественности. Любой военный конфликт является проявлением общественного регресса, возвращением к традиционным насильственным практикам архаического общества с его культом войны и военных героев. В современном обществе нужна деконструкция понимания героизма, выработка мер управления трансгресивностью.
Poklad V. Heroes and criminals in a military conflict. Any military conflict contributes to the manifestation of the essential characteristics of a person - positive or negative, heroic or criminal. According to tradition, the comparison of criminal acts with heroic ones is considered unacceptable due to their spiritual opposite. Both crimes and heroic acts are considered on the basis of their comparison with normal behavior (standard for most individuals). However, according to certain characteristics, criminal and heroic behavior have much in common. First, both a crime and a heroic deed are a fact of the personality going beyond the limits of the normative order. Often what was once considered a crime was later assessed as a feat (Socrates, J. Bruno, T. Campanella). And vice versa. Transcendence the normative order presupposes that the individual has special psychological qualities (will, decisiveness in extreme conditions, the ability to take risks, etc.). War, as a concentration of extreme conditions, becomes the best environment for both heroism and crime. Secondly, heroes and criminals are united by a disregard for such common values as the lives of other people (sometimes even their own), family, property. War creates an opportunity for the legal implementation of the transgressive intentions of individuals. And when the extreme situation of a military conflict is left behind, some of the wartime heroes are realized in crimes. Modern society does not need heroes as carriers of exemplary aggressive behavior. Such heroes are the product of a hierarchical society, the traditional practice of which has been war. In general, the world-historical process can be presented as the gradual liberation of the individual from the influence of various forms of collectivity with the corresponding legal confirmation of his freedom. The more a level of independence of the individual from the power of the collective, the less a level of heroism in society. Personal rights and freedoms become more valuable, as opposed to preserving and strengthening various forms of society. Any military conflict is a manifestation of social regression, as a return to the traditional violent practices of an archaic society, with its cult of war and military heroes. In modern society, we need a deconstruction of the understanding of heroism, the development of measures for managing transgression.
URI: http://dspace.lduvs.edu.ua/jspui/handle/123456789/600
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Герої та злочинці.pdf501.83 kBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.